Хворий 35 років, знаходився в клініці з діагнозом фіброзно-кавернозного туберкульозу легень, пострезекційної емпієми з плевроторокальною норицею. Туберкульозом хворіє 8 років. При призначенні рифампіцину раніше відзначалися шкіряні алергічні реакції, які зникали після відміни препарату. При поступленні у клініку хворому був призначений ріфампіцин. Через 20 хвилин після прийому у хворого виник короткочасний колапс. АТ знизився до 70/30 мм рт ст. Пацієнт скаржився на біль в животі та в ділянці серця. З'явилися симптоми подразнення черева. Аналіз крові: лейкоцитів 18х109 /л, ШОЕ 30 мм/год. Вирішено було провести екстренну лапаратомію під загальним наркозом. При ревізії черевної порожнини, крім дещо збільшеної печінки з фіброзними нашаруваннями на передній поверхні іншої патології не виявлено. Під час зашивання черевної порожнини хворий помер від набряку легень та зупинки серця. При патологоанатомічному дослідженні виявлені зміни внутрішніх органів, характерні для анафілактичного шоку. Який варіант медикаментозного анафілактичного шоку був у хворого: