(1) «Народна пісня, — писав М. В. Гоголь, — це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу». (2) І далі продовжував: «Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень.... Україна дзвенить піснями». (3) Ось так ємко визначив суть народної пісні письменник. (4) Тієї пісні, чиє коріння сягає сивої-пресивої давнини, коли наші пращури виливали в цих перлинах усної народної творчості й біди свої, і жаль, розповідали одне одному про минуле краю свого, разом мріяли про щастя-долю. (5) Перейнявшись якоюсь окремою мелодією, почутою одного разу, інша людина видозмінювала її, вигранюючи слово й музику, збагачуючи на власне розуміння, аби пісня стала ще яскравішою та проникливішою. (6) Таким чином, колективно творились пісні, думи та балади, які ввійшли в нетлінну скарбницю українського народу.

Укажіть, до якого стилю мовлення належить текст