ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ
(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.
(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відповідних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.
(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...
(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так переробив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і просять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.
(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...
(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!
(29-41) Коментарі:
Svitlana Mormel Так, а де про переклади?
Alina Akulenko
Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.
Сергій Федоров
Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!
Alina Akulenko
Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.
Alina Akulenko
Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...
Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!
Про реалії нашого часу йдеться в мікротексті, що в рядках
ПРО ВИКЛИК І ЗАЙЦІВ
(1-4) Він не лише вмів творити, а мріяти й утілювати мрії в життя. І навчив цього інших. Хоча будь-хто на його місці швидко б здався, бо залишитись у дванадцять років круглим сиротою — це не абищо. Утім, йому пощастило з дядьком, який не залишив племінника напризволяще. Між іншим, дядька звали Віталій Лисенко. Той самий Лисенко — батько Миколи Лисенка.
(5-10) Він міг стати видатним математиком, фізиком чи юристом, оскільки навчався на відповідних факультетах провідних тогочасних вишів у Харкові та Києві, але став «батьком українського театру». Так назвав його Іван Франко. Хоча з таким же успіхом його можна було назвати «батьком української народної пісні» чи «батьком українських слів», бо пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...» — аж ніяк не народна: слова до неї написав Михайло Старицький, а музику — Микола Лисенко. Вона навіть має офіційну назву — «Виклик», хоча про це мало хто пам’ятає.
(11-13) Як і про те, скільки слів придумав Михайло Старицький. Якби не він, не було б у нас мрії, майбутнього, байдужості, темряви, приємності, бойовища та завзяття. А також можливості описати щось чарівливе, знадливе, стуманіле, пестливе, привабливе, потужне...
(14-20) Якби не Михайло Старицький, не стала б зіркою й Проня Прокопівна, бо насправді комедію про подвійне сватання придумав Іван Нечуй-Левицький. Вона називалася «На Кожум’яках» — і про неї мало хто знав. Але Старицький був геніальним продюсером: він так переробив історію про Проню, що вона не лише стала вічною класикою театральних сцен, але також — невичерпним джерелом мемів на всі часи: «а то шкварчала ваша папіроска», «баришня лягли і просять»... Якби в часи Старицького був YouTube, то Свирид Петрович і Проня Прокопівна були б його зірками.
(21-26) Утім, не тільки комедіями переймався Старицький. І не лише театром. Хоча згадують про нього таки найчастіше як про автора п’єс. Він також писав історичні романи. Трилогія про Богдана Хмельницького чого варта. Михайло Старицький не міг змінити мовну політику Російської імперії, тому історичну прозу писав російською. Але в тій російській на кожній сторінці — жупани, ґудзики, сиві шапки, хлопці... і ще стільки слів, яких Ожегов у жодному тлумачному словнику російської мови не зафіксував...
(27-28) Кажуть, що талановита людина — талановита в усьому. Ці слова — сто відсотків про Михайла Старицького, який народився саме 14 грудня 1840 року. З днем народження, класику!
(29-41) Коментарі:
Svitlana Mormel Так, а де про переклади?
Alina Akulenko
Svitlana Mormel Це я приберегла для книжки.
Сергій Федоров
Alina Akulenko А тут, будьте ласкаві, детальніше про книжку. Я перший, щоб придбати!
Alina Akulenko
Тетяна Михайленко Так, чудова пісня «Виклик». Вона присвячена дівчині, на імя Степанида, яку він запрошував на побачення цим віршем.
Alina Akulenko
Тетяна Михайленко Тож подякуймо подумки Степаниді! Аби не вона...
Тетяна Семенова 3 днем народження! Та величезна подяка за пісню «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...». Моя найулюбленіша пісня! Які слова, чого тільки варті мрія та майбутнє! Світла пам’ять світлій ЛЮДИНІ!
Про реалії нашого часу йдеться в мікротексті, що в рядках
-
5-10
-
11-13
-
14-20
-
21-26
НАТИСНІТЬ, ЩОБ ПОБАЧИТИ ВІДПОВІДЬ
Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до нього.Текст А Відходи (1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою....Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до нього.Текст А Відходи (1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою....Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до нього.Текст А Відходи (1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою....Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до нього.Текст А Відходи (1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою....Проаналізуйте текст (цифри в дужках позначають номери абзаців) і виконайте завдання до нього.Текст АВідходи(1) Використання сміття як вторинної сировини в розвинених країнах уже давно стало нормою....