Виокремте речення, яке можна схарактеризувати як складне багатокомпонентне з сурядністю і безсполучниковістю.

На леваді вже темніли і зростались дерева під ногами, перехитувались роса й туман, а над усім світом стояла така тиша, що було чути, як плакала надламана гілка.

І сад, і гай, і пісня солов’я, і навіть ця брунатна грудка глею – дорогоцінна спадщина моя, що здавна зветься рідною землею.

Срібний місяць слабо білив дерева, темне полотно ночі було пронизане міріадами діамантів зірок; де-не-де стара сова загукає чи кажан вдарить крильми – і знову тиша дзвенить.

Коли кінчається довгий світловий день і гостра спека змінюється м’яким атласним теплом синього південного вечора, то на токах запалюють ліхтарі.

Барометр уперто показував „дощ”, хоч в той день не капало навіть і сонце блищало часом крізь хмари.