[1]Воля! [2]Він звик до неї з дитинства, звик до безмежних степів, до буйних вітрів над ними, до єдиних на світі вкраїнських жайворонків, яких ніхто ніколи, здається, не бачив на землі, а лише в небі, у голубому зеніті, у нестримному польоті, серед прозорих розсипищ їхнього співу. [3]І душа в нього була непокірна, а дика, мов степовий птах. [4]І вона кликала його, зваблювала з цього вагона туди, де шелестіли листям ліси і омивали землю потоки нескованих небесних вод.

Підкреслене в другому реченні слово можна замінити