Хвора, 30 років, після внутрішньом'язового введення зінацефу раптово втратила свідомість. При огляді: без свідомості, дихання поверхневе, шкірні покриви гіперемовані, в легенях - везикулярне дихання, сухі розсіяні хрипи, тахікардія, тони глухі, аритмічні, пульс 110 ударів за хвилину. АТ 30/0 мм рт ст. Зі сторони інших внутрішніх органів патології не виявлено. Із анамнезу: медсестра ввела зінацеф на прохання хворої від застуди. В амбулаторній картці: 3 роки тому зверталась до дерматолога за медичною допомогою з приводу кропив'янки неясного ґенезу, була на лікарняному протягом тижня. В послідуючі 6 місяців до лікаря не зверталась. Надана допомога: в маніпуляційному кабінеті медсестра ввела хворій 1 мл 1% розчину димедролу в/м, 10 мл 10% розчину хлористого кальцію в/в, викликала лікаря-реаніматолога, який оглянув хвору через 20 хвилин після того, що трапилось. Назначив дексаметазон - 20 мг внутрішньовенно, 1 мл 1% розчину мезатону підшкірно, розчин адреналіну 1 мл в/в з 10 мл фізіологічного розчину та 0,5 мл з 10 мл фізіологічного розчину внутрішньосерцево. Стан хворої не змінився. Через 25 хвилин хвора померла не приходячи до свідомості. Оцініть якість наданої допомоги лікарем та чому наступила смерть хворої