Пунктуаційну помилку допущено в реченні

(1) Стояла тиха травнева ніч у буянні зела й кипінні садів. (2) Шаленіли в лузі солов’ї, кумкали жаби, кричали горлиці. (3) І носила в ту неймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і розливала її по землі. (4) Вилила добрий ківш і на Андрія. (5) Від того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу. (6) На душі було срібно й високо. (7) Дослухався тихої й радісної музики небес, удивлявся в ту незвідану глибінь. (8) Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна.