“Холопами” в Київській Русі називали:

селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство та виконували повинності на користь феодала;

людей, які перебували у повній власності феодала (продавалися, дарувалися, передавалися в спадщину);

ремісників, які мешкали в садибах феодалів, працювали в їхніх майстернях і сплачували грошову данину;

селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір найму, працювали в його господарстві.